Якість питної води та її вплив на здоров’я населення

  • 901

Як відомо, стан організму людини залежить від чистоти  повітря, способу життя, якості продуктів харчування, а також питної води. Забруднена питна вода згубно впливає на здоров’я людини. Мільярди вірусів і бактерій у воді призводять до спалахів епідемій, інфекційних захворювань, а токсичні речовини – до масових отруєнь. Вона є найпростішим хімічним компонентом живої матерії, яка об’єднує усі організми, які населяють нашу планету.

Нині актуальною проблемою залишається забезпечення якісною питною водою населення, адже підґрунтові води не завжди відповідають діючим стандартам і санітарним нормативним вимогам до питної води.

Значна кількість хвороб людини пов’язана з незадовільною якістю питної води і порушенням санітарно-гігієнічних норм водопостачання. Вживання недоброякісної питної води (2–2,5 л на добу однією людиною) суттєво погіршує здоров’я, зумовлюючи виникнення специфічних хвороб.

За даними всесвітньої організації охорони здоров’я більше 80% відомих сьогодні хвороб пов’язано з незадовільною якістю питної води.

Питна вода та її якість істотно впливають на всі фізіологічні та біохімічні процеси, що відбуваються в організмі людини, на стан її здоров’я. Отже, можна стверджувати, що якісні характеристики води, рівень її  забруднення впливає на стан захворюваності  населення.

У відповідності до вимог ДСанПіНу 2.2.4-171-10 «Гігієнічні  вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» питна вода  повинна відповідати таким гігієнічним вимогам: бути безпечною в епідемічному та радіаційному відношенні, мати сприятливі органолептичні властивості та нешкідливий  хімічний склад.

Головним критерієм безпеки питної води в епідемічному відношенні є повна відсутність у воді шкідливих  мікроорганізмів – збудників захворювань.

Для оцінки якості води  в санітарній практиці користуються бактеріологічними показниками.Одним із показників бактеріального забруднення є кишкова паличка.  Відомо, що кишкова паличка у порівнянні з іншими мікробами найбільш стійка у зовнішньому  середовищі. Саме ця властивість кишкової палички використовується в якості санітарно-бактеріологічного  показника забруднення води. Водночас, коли йдеться про сільські території, здебільшого, забруднена нітратами та бактеріями вода – провина самих господарів. Передусім, нітрати є ознакою органічного забруднення водоносного горизонту – або використовують азотовмісні органічні добрива, або це є фекальне забруднення водоносного горизонту. Джерелом забруднення є вигрібні ями, негерметичні септики або ємності для збору рідких відходів, гноєсховища, місця утримання худоби тощо. Люди самі створили такі умови, адже це, як правило, приватна територія. 

Вживання води питної, яка містить понад нормовану кількість нітратів, у окремих випадках може призвести до захворювання, яке називається водно-нітратна метгемоглобінемія. Дане захворювання обумовлене значним підвищенням вмісту метгемоглобіну в крові, який утворюється внаслідок токсичної дії нітратів  на гемоглобін, що призводить до кисневого голодування тканин (гіпоксії). Групи підвищеного ризику становлять немовлята віком до 1 року, які перебувають на штучному вигодовуванні (коли суміші готуються на воді з високою концентрацією нітратів). Також чутливі до нітратів особи  похилого віку, хворі на анемію та люди, які страждають  захворюваннями дихальної та сецево-судинної системи. Оскільки на сьогодні практично не існує ефективних методів видалення нітратів з води в умовах децентралізованого  водопостачання, Немирівський відділ контролю та профілактики хвороб рекомендує для приготування їжі та питних цілей використовувати чисту від нітратів питну воду, зокрема фасовану, бутильовану   столову воду особливо батькам, які мають немовлят та дітей до 3-х років.

 Власникам шахтних колодязів рекомендується дотримуватись вимог санітарного законодавства, передбачених  Державними санітарними нормами і правилами «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання  людиною»  ДСанПіН 2.2.4-171-10, при їх влаштуванні та утриманні, а саме: колодязь не рекомендується облаштовувати  в понижених заболочених місцях та на ділянках, що затоплюються паводковими водами. Індивідуальний колодязь слід розміщувати на відстані не менше 20 м, а колодязь громадського користування на відстані не менше 50 м від джерел можливого забруднення (вбиралень, вигрібних ям, тваринницьких майданчиків, ін.). Не рідше 1 разу на рік необхідно  проводити чистку колодязя від замулювання, намивання породи з одночасним поточним ремонтом кріплення  та проведення дезінфекції.

 Пріоритетом для покращення якості питної води є: оновлення та удосконалення систем водопостачання, упорядкування зон санітарної охорони джерел питного водопостачання на водозаборах, будівництво і реконструкція водоочисних систем з використанням нових технологій.

Власники та балансоутримувачі джерел централізованого водопостачання повинні здійснювати систематичний виробничий контроль безпечності та якості питної води від місця водозабору до місця її споживання, відповідно до вимог санітарних норм.

Підводячи підсумок, слід зазначити, що єдиним способом оцінити якість та безпечність питної води – це проводити лабораторні дослідження атестованою лабораторією, зокрема, у Вінницькому районі (бувшому Тиврівському - лабораторіями    Немирівського  відділу контролю та профілактики хвороб   (смт Тиврів, вул.Сонячна,1)  на договірній основі згідно тарифів, затверджених наказом ДУ «ВОЛЦ МОЗ України» № 10-Адм від 15.01.2019р., погоджених з Вінницькою ОДА. Адже мікробне забруднення чи значна кількість певних хімічних домішок не змінюють суттєво органолептичних властивостей води (смак, запах, колір), а відповідно і не викликають підозри щодо її безпечності, але можуть негативно впливати на здоров’я людини. 

Бережіть себе і своє здоров’я! Будьте впевненими у якості питної води, яку ви споживаєте.