Відповідно до частини 1 статті 21 КЗпП України передбачено, що трудовий
договір є угода між працівником і власником підприємства, установи,
організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою
працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з
підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства,
установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа
зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати
умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством
про працю, колективним договором і угодою сторін, а отже трудовим
законодавством регулюється процес організації трудової діяльності.
За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності
залишається за його межами, метою договору є отримання певного
матеріального результату. Виконавець за цивільно-правовим договором на
відміну від працівника за трудовим договором не підпорядковується
правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою
роботу і виконує її на власний ризик отримуючи при цьому не заробітню
плату а винагороду.
Крім цього в разі настання страхового випадку (захворювання, нещасного
випадку) не завжди працівник що працював на умовах цивільно - правового
договору може отримати відшкодування втраченого заробітку з Пенсійного
Фонду України.

Головний спеціаліст Відділу профілактики та розслідування
нещасних випадків Управління контрольно - перевірочної роботи
Головного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області
С.М. Пашенько